Юридична практика. Застосування строку позовної давності
Як застосовується на практиці позовна давність та які настають правові наслідки?
Консультацію з цього питання надає директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко (на фото).
Статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) передбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Також, у відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правові наслідки порушення зобов’язання зазначені у статті 611 ЦК України. Зокрема, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов’язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної коди.
Згідно частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України) За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Згідно статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Наведу приклад.
До Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (місто Чернігів, проспект Миру, 49-А, офіс 709, 7-й поверх, тел. 77-51-68) звернулась клієнтка, яка перебуває під юрисдикцією України, у якої середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, з питанням щодо представництва інтересів, як відповідача у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Особа дізналася про можливість надання безоплатної вторинної правової допомоги зі ЗМІ.
Питання клієнтки полягало в тому, що банком було здійснено нарахування сум боргу, штрафу, пені та комісії за несвоєчасність виконання зобов’язання за кредитним договором від 29 серпня 2007 року у розмірі 39342,17 грн.
Отримавши доручення, адвокат Тетяна Веремій зустрілася з клієнткою, дослідила обставини справи та склала заперечення проти позову.
У судовому засіданні адвокат та його клієнтка позовні вимоги не визнали, подали заяву про застосування строку позовної давності, звертали увагу на відсутність договору про збільшення позовної давності між позивачем та відповідачем.
22 червня 2017 року Деснянський районний суд м. Чернігова вирішив відмовити у задоволені позову банку до клієнтки у повному обсязі у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності.
Володимир Бобруйко
